В Києві запрацює система соціального замовлення

Благодійна організація «100 відсотків життя. Київський регіон» розпочинає реалізацію першого проекту із надання соціальних послуг в Києві – паліативної допомоги для людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом.

В вересні 2017 року з ініціативи проекту «Сталість ВІЛ-послуг» благодійної організації  «100 відсотків життя. Київський регіон»,  Департамент соціальної політики КМДА оголосив та провів тендер для закупівлі  додаткових соціальних послуг на суму майже в  2 млн грн. Переможцем з соціального замовлення у категорії «Паліативна допомога ВІЛ-інфікованим особам» стала благодійна організація «100 відсотків життя. Київський регіон»: за кошти міського бюджету фахівці організації надаватимуть соціальні послуги із паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим особам столиці.

Проект передбачає використання 420 тис грн. бюджетних коштів для вирішення соціальних проблем, залучення додаткових ресурсів у соціальну сферу, масове надання адресної допомоги та соціальних послуг через перерозподіл соціальної відповідальності між владою та громадою.

Як зазначає виконавчий директор БО «100 відсотків життя. Київський регіон» Лада Булах: «Надання паліативної допомоги  – одна з найбільш закритих тем в нашому суспільстві , про яку переважно не говорять, однак усвідомлення важливості цієї теми, кроки назустріч з боку державних структур, оголошення та успішне проведення тендерів є запорукою ефективного  надання соціальних послуг та, зрештою, покращення якості життя хворих на ВІЛ».  

Протягом жовтня-грудня 70 людей із ВІЛ, що проживають в Києві, будуть забезпечені професійною підтримкою від соціальних працівників БО «100 відсотків життя. Київський регіон», яка здобула перемогу в тендерних торгах. В межах проекту фахівці організації допомагатимуть як самим пацієнтам, так і членам їхніх родин, щоб покращити якість життя як для тяжкохворих, так і для їхніх сімей. Зокрема надаватимуться такі послуги:

  1. Оцінка потреб та визначення складових догляду.
  2. Організація соціально-психологічної допомоги членам сім’ї отримувача соціальної послуги.
  3. Консультації членів сім’ї щодо основ паліативного догляду за хворою людиною, зокрема:

3.1. Допомога у самообслуговуванні хворої особи;

3.2. Допомога  дотримання особистої гігієни, користування туалетом;

3.3. Підтримка рухового режиму;

3.4. Годування;

3.5. Спостереження за станом здоров’я, допомога у проведені процедур, пов’язаних із здоров’ям, надання допомоги до приходу лікаря;

3.6. Контроль   прийому ліків.

  1. Сприяння у наданні медичних послуг.

Щороку близько 600 тис осіб потребують паліативної допомоги для полегшення симптомів невиліковних хвороб. На сьогодні в Києві ще й досі не існує централізованої програми з паліативної допомоги, не існує уніфікованих механізмів відкриття і роботи паліативних відділень і надання паліативної допомоги. В столиці існує колосальна потреба у соціальних послугах, саме тому для їхнього надання залучаються фахівці НУО.

Впровадженню соціального замовлення в столиці передувала титанічна робота : проведення десятків консультацій та робочих груп, створення Школи соціального замовлення та навчання спеціалістів, лобіювання питання про виділення коштів із міського бюджету на соцпослуги та співпраця з різними департаментами міської влади.

Зокрема протягом 2016-2017 р.р. були реалізовані наступні кроки:

  • за ініціативи проекту «Сталість ВІЛ-послуг» відбулося збільшення фінансування програми «Турбота. Назустріч киянам», запровадженої київською владою на ‎‎‎1 927 969,00 грн. на реалізацію соціального замовлення. Загалом бюджет програми збільшено до 1 404 млн грн, що на 20% більше порівняно з 2016 роком (1 158 млн грн) та на 50% більше, ніж раніше було заплановано (895,8 млн грн) на цей рік під час затвердження програми у березні 2017-го (програма «Турбота» спрямована на надання підтримки найбільш незахищеним киянам, в тому числі для потреб ВІЛ-інфікованих людей);
  • у «Школі соціального замовлення», що проводилася фахівцями проекту «Сталість ВІЛ-послуг», пройшли навчання 30 представників районних управлінь праці та соціального захисту населення столиці, територіальних центрів соціального обслуговування, районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Вони ознайомилися із принципами, структурою та інструментами запровадження механізмів соціального замовлення в Києві;
  • було підраховано потреби населення міста у соціальних послугах згідно діючого законодавства України. Надалі це дасть можливість розумно розподілити кошти на пріоритетні соціальні послуги;
  • Департаментом соціальної політики КМДА оголошено конкурс з соціального замовлення, завдяки якому надавачі соціальних послуг столиці (в тому числі і неурядові громадські та благодійні організації) зможуть проводити свою роботу більш якісно, та в подальшому брати участь в подібних конкурсах;
  • видано та розповсюджено Збірку нормативно-правових актів щодо впровадження соціального замовлення, в якому міститься уся необхідна та актуальна інформація для правильного і оперативного впровадження системи соціального замовлення(розміщено на сайті організації). Збірка допоможе підвищувати рівень компетентності працівників Управлінь соціального захисту та усіх, хто працює із соціальним замовленням в Київському регіоні та Україні в цілому.

Стаття створена в рамках проекту, який виконується Благодійною організацією “Світло надії” за підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»”.

 

Довідка

На виконання міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» 15 вересня 2017 Департамент соціальної політики КМДА в електронній системі Рrozorro провів тендер із закупівлі наступних соціальних послуг (номер ИА-2017-08-14 000941-с):

1.Соціальна  послуга адаптації сімей, які виховують дітей та молодь  з синдромом Дауна. 2.Соціальна  послуга адаптації сімей,  які виховують дітей та молодь із захворюваннями нервової системи,   з психічними розладами. 3.Соціальна адаптація молоді  з розумовою відсталістю у форматі виїзного табору. 4.Паліативна допомога ВІЛ-інфікованим особам. 5.Підтримуюче проживання та соціальний супровід сімей(осіб) з числа внутрішньо переміщених осіб. 6. Догляд за одиноко проживаючими людьми ( в тому числі хворими), які втратили здатність до самообслуговування.


Коментарі для цієї сторінки закриті