Передача ВІЛ від матері дитині

Протягом останніх років в Україні спостерігається  зростання кількість ВІЛ-інфікованих осіб, серед яких значну долю складають жінки переважно репродуктивного віку. Це обумовлено, в першу чергу, зростанням гетеросексуального шляху передачі. Внаслідок цього значно  збільшилась кількість дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. За відсутності профілактики та лікування від своїх матерів вірус успадковують до 30% новонароджених.

Тому профілактика вертикальної трансмісії від матері до дитини має надзвичайно важливе значення.

Передача ВІЛ від матері до дитини відбувається:

1. Під час вагітності: трансплацентарним, висхідним (через амніотичні оболонки та навколоплодові води) шляхами, а також при діагностичних інвазивних втручаннях.

2. Під час пологів при проходженні плода через природні пологові шляхи.

3. Після пологів  у разі грудного вигодовування.

Стратегія профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні будується на 4-х компонентному підході, визначеному Всесвітньою організацією охорони здоров’я:

  1. попередження інфікування ВІЛ серед жінок
  2. профілактика небажаної вагітності 
  3. профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини:
    • антенатальна охорона плода;
    • дотестове та післятестове консультування; 
    • обстеження вагітних на ВІЛ;
    • антиретровірусна профілактика та лікування вагітної, роділлі, породіллі та   новонарожденного; 
    • безпечні пологи, обстеження новонароджених на ВІЛ;
    • безпечне вигодовування.
  4. турбота та соціальна підтримка після пологів породіллі, новонародженого та членів їх родин.​

Фактори ризику

Фактори ризику, які підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини: 

  • Прогресуюча стадія ВІЛ-інфекції       
  • Відсутність антиретровірусної терапії під час вагітності. 
  • Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом.
  • Низьке набування маси тіла під час вагітності.
  • Обтяжений акушерський анамнез.
  • Загроза переривання вагітності.
  • Розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя.
  • Довготривалий  безводний період.
  • Пологи через природні пологові шляхи, інвазивні втручання під час пологів. 
  • Грудне вигодовування.
  • Низький соціальний рівень жінки, недостатність харчування,       незадовільні умови проживання.
  • Шкідливі звички під час вагітності (прийом наркотичних речовин, тютюнопаління, вживання алкоголю). 
  • Відсутність антиретровірусної терапії для роділлі, породіллі та новонародженого.

Дані офіційної статистики та результати досліджень свідчать, що в Україні досі актуальними є проблеми, що запобігають унеможливленню випадків передачі ВІЛ від матері до дитини, та вказують на недоцільність обмежень щодо продовження пожиттєвого антиретровірусного лікування жінок, які народили дитину. Так, в Україні збільшується кількість вагітних, які знали про свій ВІЛ-позитивний статус до вагітності, існують проблеми, пов’язані з пізнім зверненням ВІЛ-інфікованих жінок за антинатальною медичною допомогою.

Данні: Український центр громадського здоров’я


Коментарі для цієї сторінки закриті