Ви ще не любите секс? Тоді я йду до вас! Або зниження лібідо.

14522275_1306216516057824_1102960302_oОльга Правдива, психолог проекту “Киянка+”, гештальт-терапевт, експерт з соціальних послуг розповідає про причини зниження лібідо та дає практичні рекомендації, як повернути сексуальне бажання.

Майже кожна жінка стикається у своєму житті зі зниженням чи відсутністю сексуального бажання. Якщо узагальнити, причини зниження лібідо діляться на фізіологічні та психологічні. До фізіологічних відносяться:
• гормональні розлади та порушення;
• прийом деяких ліків;
• будь-які хронічні захворювання, особливо сечостатевої системи;
• ожиріння;
• також під час вагітності та післяпологовий період можна спостерігати зниження сексуального бажання.

Якщо вас турбує відсутність сексуального бажання, то в першу чергу необхідно виключити ці фактори: чи приймаєте ви ліки? чи є в вас хронічні захворювання? інші скарги на самопочуття, в тому числі дискомфорт чи больові відчуття під час сексу? Якщо ви відповіли «так» хоча б на одне із цих питань, зверніться до свого лікаря, порадьтеся чи ті ліки, які ви приймаєте мають вплив на сексуальну активність, можливо необхідним буде пройти додаткові обстеження, щоб виявити причини і призначити лікування. Якщо «ні», шукайте далі.

Паралельно необхідно проаналізувати психологічні причини, оскільки згідно останніх досліджень саме вони частіше можуть спричинити зниження лібідо. Дайте відповідь на питання чи мають місце в вашому житті такі явища як:
• хронічний стрес та постійна втома?
• ненормований робочий день та конфлікти на роботі?
• пригнічений настрій чи депресія?

Ці явища, як і відсутність сексуальної активності – наслідки, треба розібратися із причинами і спробувати змінити спосіб свого життя та мислення. Найчастіше зниження лібідо – це просто відсутність сил чи життєвої енергії взагалі. Тому подумайте, що ви можете зробити аби усунути ці фактори: взяти відпустку, змінити графік роботи, перерозподілити домашні обов’язки аби виділити час для відпочинку. Варто наповнити життя тим, що приносить задоволення. Ось проста вправа, яка може допомогти розібратися:
1. пропишіть всі ті речі, які приносять вам задоволення та відчуття щастя
2. напроти кожної поставте скільки часу в житті ви приділяєте цьому (за відрізок часу можна взяти тиждень чи місяць)
3. наступним кроком подумати на тим, якими справами з розпорядку дня можна пожертвувати для того, щоб зробити щось, що робить щасливою.

Дуже часто у жінок до зниження лібідо призводять занижена самооцінка, незадоволеність зовнішнім виглядом. Скажіть відверто чи достатньо часу ви приділяєте собі? Для жінки догляд за собою дуже важливий, звичайні жіночі радості – манікюр, маска для обличчя, розслаблююча ванна, масаж – всі ці речі можна робити навіть в домашніх умовах. Також дуже важливо почати займатися спортом чи іншими тілесними практиками. Існує маса різних напрямків, які позитивно впливають на сексуальність та самосприйняття жінки. Наприклад, танець живота, pole dance, стрип-пластика, йога, різні практики медитації. Фізичні вправи стимулюють кровообіг, в тому числі статевих органів, енергетичний обмін та розрядку, а також піднімають самооцінку і задоволеність зовнішністю та формами вашого тіла.

Вправа на допомогу: Для того, щоб усвідомити свою цінність. можна взяти аркуш паперу і відповісти на просте, на перший погляд, питання: в чому цінність моя? Писати варто все, що приходить в голову і намагатися наповнити цей список якомога більше. Наприклад, чим я пишаюся в своєму житті? Якими своїми якостями? Що я ціную? Якщо не виходить знайти відповіді самостійно, можна попросити близьких та друзів наповнити список.

Основним з психологічних факторів є стосунки з вашим партнером. Варто сісти і чесно дати собі відповіді на питання: наскільки ви задоволені вашими стосунками чи партнером? Ви не хочете сексу чи ви не хочете вашого партнера? Що ви хочете змінити у стосунках чи сексуальних практиках? Що приносить вам задоволення? Можливо варто щось урізноманітнити: влаштувати один одному побачення, подивитись еротичне кіно разом, вдягнути чи зняти білизну, ввімкнути чи навпаки вимкнути світло, поділитись фантазіями та втілити їх в реальність.
Також, як би парадоксально це не прозвучало, жіноча ідентичність формується не стільки у стосунках з постійним партнером, а скільки у стосунках з іншими чоловіками. Тобто дуже важливим є то, як вас сприймають інші чоловіки, чи отримуєте ви знаки уваги та компліменти від оточуючих, чи дозволяєте ви собі фліртувати з іншими чоловіками?

Щодо зниження лібідо та ВІЛ-позитивного статусу, чи існує тут зв’язок? Так, нажаль вимушена констатувати, що діагноз ВІЛ тісно пов’язаний з сексуальним життям, навіть той факт, що жінка могла інфікуватись статевим шляхом може поставити внутрішній блок, так би мовити, неусвідомлену заборону на секс, оскільки в тілесній пам’яті викарбувалось, що секс – це небезпечно. В тому числі багато жінок, як і чоловіків, у зв’язку з ВІЛ приймають рішення відмовитися від створення нових стосунків, тому що вважають себе тепер негідними. Інтимна тема для ВІЛ-позитивних людей нерідко стає підсвідомо табуйованою, що призводить до блокування сексуальної енергії. Причиною найчастіше стає страх розкриття статусу, необхідність сказати про це партнеру. Часто жінка боїться, що партнер або відвернеться від неї та покине, або вона може зазнати осуду чи, навіть, насилля. В корні цього лежить неприйняття хвороби. З практики я бачу, що на те, щоб змиритися і відпустити ситуацію у багатьох людей йдуть роки. Для того щоб повернути сексуальну енергію, треба зрозуміти які відчуття у вас викликає ваш діагноз.

Вправа на допомогу: Сядьте наодинці, де вас не турбуватимуть і промовте вголос: «У мене ВІЛ-інфекція». І прислухайтесь до відчуттів, що відбувається в тілі, де відгукується, які виникають почуття. Це може бути страх за своє життя, страх втрати близьких або партнера. Можливо, гнів на те, що це сталося саме зі мною. Було б добре завести щоденник, оплакати нездійснені мрії, посумувати про це. Важливим кроком є прийняття власного безсилля і усвідомлення, що нічого вже не вдіяти і не повернути назад. Дуже важливо не залишатись на самоті, а бути прийнятою іншою людиною. Якщо на даний час немає серед близьких чи друзів тих, кому можете відкритися – зверніться до психолога чи психотерапевта, або до ВІЛ-сервісної організації, де можна вільно поспілкуватись та обговорити інтимні питання.

Якщо розібратися, ВІЛ-інфекція – це лише одне з багатьох хронічних захворювань, які передаються статевим шляхом. Якщо ви приймаєте АРТ і користуєтесь презервативами, то ви безпечні для інших партнерів і бережете власне здоров’я. Сексуальна активність є невід’ємною частиною повноцінного життя, отже варто розібратися з причинами, усунути їх і бути задоволеною. Бажайте, бо ви цього варті!


Відгуки

  Коментарів: 2


    Очень интересная статья! Актуально, поучительно, и с полезными советами, спасибо Ольга!


    Хорошая статья. Но все намного глубже. Я думаю, что это ты постепенно будешь вытаскивать на терапиях. А для тех кто первыйраз читают очень поучительно. Небольшой совет. Посмотри, может найдёшь литературу или в Интернете о особенностях в период гормональной перестройки после 40 Особенно это касается ВИЧ-позитивных женщин. В Штатах есть программы 50+. У нас таким женщинам некому помочь. Эпидемия стареет. У мужчин тоже гормональные расстройства.

Додайте відгук